gototopgototop
Киевский академический театр Драмы и комедии на левом берегу Днепра

Алехандро Касона 
Перевод с испанского Натальи Трауберг

Сценическая редакция Алексея Лисовца

ДИКУН

Комедия-притча
Спектакль в двух действиях

Премьера состоялась 27 марта 2015 года

 

 

Об авторе

Алехандро Родригес Альварес Касона (1903-1965) – известный испанский поэт и драматург, автор более 20 пьес. Некоторые из них, такие как «Деревья умирают стоя», «Лодка без рыбака», «Далекие зори», «Третье слово» получили большую популярность, были переведены на многие языки и с успехом шли во Франции, Италии, Австрии, Скандинавских странах, Греции, Югославии, России, Израиле и др. Его комедии и драмы тесно связаны с традициями народного испанского театра.

Сын сельского учителя А. Касона родился в 1903 году в небольшом пастушьем селе на севере Испании. Мотивы легенд и сказаний родной Астурии А. Касона часто использовал в своих произведениях.

Получив образование народного учителя, Алехандро Родригес в 1931 году с группой студентов создал в Мадриде «Народный театр», целью которого было посетить самые отдаленные села, чтобы донести до народа искусство театра. (Аналогичный театр в это же время создал и друг драматурга Гарсия Лорка.) В 1934 году в репертуаре Народного театра появилась первая пьеса А. Касона «Сирена на суше», которая в том же году была отмечена Национальной литературной премией. До этого в 1932 году Национальная премия была присуждена А. Касона за сборник для детей «Цветы легенд».

С приходом к власти в Испании генерала Франко в 1939 году драматург эмигрировал и по 1963 год жил в Мексике и Аргентине. Лишь незадолго до смерти ему удалось вернуться на родину.

О спектакле

С детства выросший в горах, вдали от общества, юный Пабло в свои 24 года выглядит неотесанным дикарем. Он совершенно не готов к встрече с цивилизацией. Опекающие его тетушки, нанимают молодую учительницу из города… Никто даже не подозревает, какие невероятные события ожидают героев, и к каким испытаниям приведет их встреча. Испытанием ненавистью, предательством, любовью…

Многосложный и извилистый, романтически возвышенный, а часто и по-комедийному забавный путь от настороженности и неприятия к душевной близости и искренней любви составляет сюжетную канву спектакля. А в основе всего – осознание простой истины: смысл человеческого существования можно выразить всего тремя словами: Жизнь. Смерть и… Любовь.


ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА И ИСПОЛНИТЕЛИ:


Марга – Анастасия Карпенко, Екатерина Качан
Тетя Матильда – засл. артистка Украины Светлана Орличенко
Тетя Анхелина – засл. артистка Украины Олеся Жураковская
Пабло – Антон Вахлиовский
Сеньор Ролдан – нар. артист Украины Лев Сомов, засл. артист России Петр Миронов
Хуан – Сергей Коршиков
Эусебьо – Владимир Мовчан

Постановка и музыкальное решение – засл. деятель искусств Украины Алексей Лисовец

Сценография – Игорь Несмиянов

Костюмы – Кристина Корабельникова

Саунд-дизайн – Александр Кохановский

Балетмейстер – Антон Вахлиовский

Художник по свету – Татьяна Кислицкая

 

ПРЕСА ПРО ВИСТАВУ

П’єса з’являється в інтерпретації режисера Олексія Лісовця не як комедія, а як п’єса-притча. Лісовець відомий тим, що власне п’єса слугує лише текстовим тлом для його історій.
Чи відноситься красива естетська вистава Лісовця до нашої ситуації, важко сказати, занадто далеко від нас розкрита її тема, тема приходу війни. Але те, що глядач після півторигодинного відпочинку і паузи на антракт захоплений зненацька неочікуваним фіналом, свідчить про неодмінних поштовх замислитися, коли ми маємо бути готові до війни?
Вистава О. Лісовця як фільми іспанського кіно-класика Люїса Бунюеля, під час перегляду яких можна абсолютно не відчути приємних вражень, а потім довго думати над тим, що ж хотів сказати режисер? Але коли рішення прийде, головна думка маніакально западе у голову і не дасть спокою. Олексій Лісовць говорить про глибокі істини нашої свідомості, яка просто немає права на сон розуму, що народжує чудовиськ.
Лілія Бевзюк-Волошина, «Сон розуму народжує чудовиськ. Дикун», портал «Во мне точки нет»

В автора жанр п’єси визначений як комедія. Однак чистих жанрів у принципі не існує. А в “Дикуні” переважає мелодраматичний, романтичний зміст. І ті, хто завітав до театру, голосно не регочуть протягом вистави, а замислюються, по-доброму усміхаються, трохи сумують.
Бурхливих емоцій глядач начебто не показує, але й сумувати йому не доводиться.
На сцені мінімум декорацій. Напевне, це було зроблено свідомо, аби не відволікати глядача від головного — почуттів молодих персонажів, які передані так щиро і зворушливо.
… І якщо про такі важливі поняття для кожної людини як Життя та Смерть йдеться протягом вистави, то не менш важливе слово Любов набуває повноцінного значення лише під завісу.
У фіналі ми бачимо досить несподіваний поворот, що звучить сьогодні як пересторога усім нам: ми повинні пам’ятати уроки історії і навчитися розпізнавати передумови зародження жахливих історичних трагедій.
Едуард Овчаренко, газета «Слово просвіти», 16.01.2016

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

button 

Клуб любителей нашего театра
м. Київ,
пр. Броварський, 25
(м. Лівобережна)
Адміністратор: +38 (044) 517-41-04

Каса:
Працює щоденно
з 10:30 до 19:30
(перерва з 15 до 16)
+38 (044) 517-89-80
E-mail: [email protected]

Режим роботи театру:
Адміністрація: Вт. - Сб. з 11:00 до 19:00
Початок вистав:
дитячі - 12:00
денні - 15:00
вечірні - 19:00

Ми у